Максим Рыльский. Фальстаф. In English

Максим  Рильский.  Фальстаф.  In  English.
Максим  Рильский.  Фальстаф.  My  English  translation.



Шанувальникам  шекспірівських  історичних  п’єс  відома  пара  контрастних  приятелів:  принц  Генріх  (він  же  –  Гаррі,  він  же  Гал  чи  Гел,  він  ще  Генрусик),  спадкоємець  престолу,  який  чомусь  любить  дуже  сумнівне  товариство,  а  згодом  –  король  Генріх  V,  який  майже  виграв  Столітню  війну,  і  його  комічний  нааближений  сер  Джон  Фальстаф  (він  же  –  ФальстАф),  брехливий,  боягузливий,  сластолюбний,  але  дотепний,  практичний  і  життєлюбний.  Знаменита  сцена  в  фіналі  другої  частини  хроніки  “Генріх  IV”:  Генріх,  який  щойно  воцарився,  публічно  пориває  з  Фальстафом  всупереч  його  сподіванням.  У  цей  момент  Фальстафа  має  стати  шкода.

У  одного  з  кращих  українських  поетів  XX  ст.  Максима  Тадейовича  Рильського  є  вірш  з  використанням  цих  шекспірівських  образів.  Вірш  є  спочатку  спробувала  [url="https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048849"]перекласти  російською[/url],  а  тепер  ще  й  переказати  англійською.

Оригінал:
Максим  Рильський
Фальстаф

Коли  Уельський  принц  зійшов  на  батьків  трон,
Він,  як  наказує  традиції  закон,
Перед  підданцями  промову  мав  поважну.
Нараз,  густу  юрбу  розсунувши  одважно,
Товстий  з’явився  дід.  Його  червоний  ніс
На  масному  виду,  неначе  квітка,  ріс,
А  з-під  навислих  брів  блищали  очі  хитрі.
Високо  шапочку  піднявши  у  повітрі,
Він  крикнув:  «Принце  мій!  Діждались  пишних  свят!
Це  ж  я,  твій  вірний  друг,  супутник  твій  і  брат,
Фальстаф!  Привіт  тобі  од  хересу  й  дівчаток!»
Та  мови  п’яної,  охриплої  початок
Об  голос  Генріхів  розбився,  як  об  щит.
Принц,  не  бажаючи  давати  відповіт
На  крики  й  вигуки,  безстидні  та  шалені,
Промовив:  «Геть,  старий,  іди  собі  від  мене!
Тебе  не  знаю  я!  Такий  колись  мені
За  віку  юного  в  туманнім  снився  сні».
Так  молодість  моя,  як  невиразна  пляма,
Встає  й  безстидними  кричить  мені  устами:
«Це  я,  твій  вірний  друг!»  —  Але  її  привіт
У  мій  щоденний  труд  вдаряє,  як  у  щит,
І  я  на  вигуки  охриплі  та  шалені
Кажу  суворо  їй:  «Іди  собі  від  мене!
Тебе  не  знаю  я!  Така  колись  мені
Приснилася  в  тяжкім,  давно  забутім  сні!»

1925

My  English  translation:

Maksym  Rylsky
 Falstaff

The  Prince  of  Wales  acceded  to  his  father’s  throne.
He  followed  the  tradition  of  his  home,
Addressing  subjects  with  a  solemn  speech.
But  then  a  fat  old  man,  as  brave  as  if  he’s  run  unto  the  breach,
Pushed  through  the  crowd  with  joy.  His  big  red  nose
Grew  in  his  greasy  face  as  if  it  were  a  rose.
His  brows  were  thick  and  gray,  his  eyes  most  slyly  played.
Throwing  his  little  hat  up,  bar-headed  he  remained,
And  cried:  ‘My  royal  Hal!  At  last,  we  have  our  feast!
It’s  me,  thine  truest  friend,  thine  brother,  whom  thou’st  missed!
Falstaff!  Thine  sack  and  wenches  all  salute  thee!’
This  hoarse,  drunk  start  was  cut  immediately,
Breaking  at  Henry’s  voice,  as  if  it  were  a  shield.
The  prince  refused  to  join  the  talk,  indeed,
And  having  heard  this  shameful  greeting,  shouting  wild,
‘Away,  old  man!’  he  passionlessly  replied.
‘I  know  thee  not!  Thou  just  lookst  like  the  one,
Shown  in  a  foggy  dream,  when  I  was  young’.

My  youth  performs  this  part  now.  It’s  a  vague  spot,
That  shamefully  reminds  me  of  my  sport:
‘That’s  me,  your  truest  friend!’  But  its  frank  need
Is  daily  broken  at  my  hard  work’s  shield.
And  when  I  hear  this  hoarse  calling,  this  wild  cry
‘Away,  old  woman!’  I  severely  reply.
‘I  know  you  not!  You  just  look  like  the  one,
From  a  hard  dream  of  mine.  The  past  is  done’.

Translated  02.10.2025


Примітки:
-  as  brave  as  if  he’s  run  unto  the  breach  –  та,  що  потрапила  до  переказу,  цитата  з  шекспірівської  п’єси  “Генріх  V”,  монолога  короля  Генріха  “Once  more  unto  the  breach,  dear  friends,  once  more”  (в  перекладі  В.    Ружицького  “Крізь  вилом  пройдемо”).  Потрапила  вона  заради  рими  між  speech  і  breach.
-  Thou  and  you,  etc.  Мову  в  діалозі  Генріха  і  Фальстафа  наближено  до  старовинної,  шекспірівської,  англійської,  а  в  діалозі  ліричного  героя  з  його  молодістю  залишено  характерною  для  XX  ст.  (в  перекладах  п’єс  різниці  звичайно  не  видно).

Ілюстрація:  серіал  "Пуста  корона".  Генріх  -  Том  Гіддлстон,  Фальстаф  -  Саймон  Рассел  Біл.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048848
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2025
автор: Валентина Ржевская