Груші рясно, скопища тіл,
Розсипа́лися позолотою,
Душі вільні від куль і стріл,
Забува́лися, стрій покутою,
Хай господа, лише трава
Заіскрить бджолиною світлою,
Груші — втіха, коли весна,
Родить квіти свої, столітньою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048841
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2025
автор: Валерій Лазор