Врятуй себе, – гукав їй дощ!
Врятуй себе, поки не пізно,
Серед бетонних стін і площ,
Серед думок, яких не видно.
Врятуй себе в молитві тій,
Яку серденько твоє чує,
Коли від гніву буревій
Все на шляху своїм руйнує.
Врятуй себе із днів лихих,
Коли любов заледве дише,
Врятуй від сліз своїх гірких,
Допоки не настала тиша.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048838
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2025
автор: Женьшень