Прокинулася днина.
Заснула темна нічка
Міцним сном, мов людина,
Заплющивши два вічка.
Із обрію устало
Уже яскраве сонце,
Яке в нічний час спало,
І крізь небес віконце
Промінням ніжно, мило,
Мов матінка дитину,
Навкруг все розбудило
У ранішню годину.
Прокинулась природа
І пишно забуяла.
Її прекрасна врода
Увесь світ обійняла,
Його зачарувала,
Як добра чарівниця.
В садочку заспівала
На дереві синиця,
А з нею – інші птиці.
Новий день привітали,
Йому всі таємниці
Свої так розказали.
Прокинулися люди
Також і з ліжок встали
В селі, у місті – всюди
Й новий день привітали,
І після сну ізрання,
В собі набравшись сили,
До праці та навчання
Охоче приступили.
Коли ж настане нічка,
Мине, засне ця днина,
Заплющивши два вічка,
Неначебто людина.
Євген Ковальчук, 06. 10. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048814
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2025
автор: Євген Ковальчук