Чи то блуд напав Родину,
Чи то пошесть пішла така.
До влади обирали людину,
А вона стає свята.
Молимося їй, як до Бога,
Вкладаємо душеньку свою.
А в житті одна дорога,
Нищимось в мирі чи в бою.
Коли Громада Родом править,
Де немає цапів, святих
Слово там - закон і правда
Громади рішення, закон для всіх.
А ми заблудшії овечки,
Без царів, святих на можемо жить.
Скажу відверто без суперечки,
У світ є життєва суть.
Від рослини зростає рослина,
Від трави зростає трава.
Від людини родиться людина,
А від Бога — животворча душа.
В Громаді вірою і правдою жить,
А обранці самовладці і їх легко підкупить.
Жовтень 2025 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048803
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2025
автор: Сокол