Стають сини на захист матерів...
В усі часи було так, є та буде.
Хто б долю для дітей таку хотів?..
Але жадають крові зайшлі люди.
Хоча ту нечисть не назвеш людьми,
Бо людяного в них давно немає.
За смерть людську за знищені доми...
Захисники зі злом у бій вступають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048776
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2025
автор: Патара