Розкриває обійми свої
Літо бабине вже під горою...
В кронах яблунь свистять солов'ї,
Кучерявий туман синевою
Осідає під ранок, Земля
Упивається, лагідні сплески.
Місяць Вересень, як Янголя,
Кольорові дарує підвіски.
Дивовижне строкате вбрання; -
Хризантем кольори, айстрів погляд
Під вікном наче зорі горять,
Ах! Душа робить в вересні огляд.
Ловить цей кольоровий пейзаж,
До світанків весняних далеко…
В перший місяць осінній пасаж -
Відлітають у вирій лелеки.
Вечоріє – лягає імла,
Листя падають, стелять під ноги,
Рання Осінь раненько прийшла,
Дощовиця змочила дороги.
Що з травою, ти тільки поглянь -
На поля опускається іній.
Літо Бабине, як ніжна лань,
В нім є магія - тонкощі ліній
2025
Це мій авторський поетичний переклад за мотивами мого вірша, який я написала ще у 2011 році на рус.яз.
Фото автора
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048774
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2025
автор: Тетяна Іванова - Юртина