Ви всі бажаєте відправитися в раи,
А раи на вас чекає на землі.
Адже для вас художник змалював
Ці неповторні витвори в красі.
Спочатку на полях колосся золотом скропив.
Смарагдові луги розкинув по широтах.
Зорю вечірню в гості запросив,
Гоидав її він на гірських висотах.
А Ось берізка жовті коси розпустила,
А ясен з радістю їх заплете.
І сива димка рідну зумлю вкрила,
Огорне з ніжністю и озерце це.
Місяць із сонцем в жмурки грають.
Та и ліс затіяв моднии хоровод.
Зорі їм коси кольорові заплітають,
Яскраві вогники вставляють у листок.
Трава покірно голову схиляє.
Вже відчуває холода потік.
Лиш звір по лісі тихо так блукає,
Наспівуючи пісеньку під ніс
Так все в покорі, ваблячи красою.
Готується зустріти зиму цю.
Заколисавши мої мрії, зве з обою.
І я, гоидаючись, до зіроньки лечу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2025
автор: Надія Тополя