Наче перший Адам підбираєш назви
Для відкритих речей - джмелів і лілій...
Забагато курного в землі вцілілій,
Щоб одразу скласти з піску всі пазли.
І тому вирушаєш ,куди добачиш –
Шлях до раю то черга з гробів і храмів,
Про яке каяття ти у черзі плачеш -
Все свідоме життя, то суцільна драма!
І не те щоби бог , як раптовий злидень,
Про відсутність віри в лиху годину -
Чи ще згадуєш ти- пересохла глина,
Про Творця до якого нема запитань?
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=H3FZztHrCMM&list=PLjudl2MVt2Rof7K6-pmaLJMsoNx1ZpygA
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048734
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2025
автор: bloodredthorn