Вище хвиль голова,
Вигин тіла - овва!
Поспішає змія
З полювання на острів.
Супротив - течія.
На каяку і я,
Стрілись погляди гострі.
В ній енергії жмут,
Лезом ріже маршрут -
Не ховається - сміла!
Відчуває на дух,
Контролює весь рух
Мудрим оком всеціло!
Пливемо хто-куди,
В хороводі води,
Мовчки ділимо простір.
Різні в нас береги,
Наберемось снаги -
На планеті ми гості.
Примітка: водяна змія на світлині автора. 11.09.25
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048683
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2025
автор: Lana P.