Хлопчики мимохіть в глині струмків рудих
Ловлять велику рибу,щоби здаватись старшими
Книга життя ще закрита, ще кілька років до старту,
Тягнеться час повільно...
У каламутній воді
Всім заправляють соми-дивні створіння страшні,
Кожен наступний день чекає на свято фіналу,
Здається тут має вгорі
світити униз ліхтарик,
Мають лунати пісні, зорі горіти рясні.
Вони заважатимуть спати, торуючи вічний сон
Ночі, одної з тих, де на світанку насниться
Довге стрімке фуєте риби з душею синиці,
Де над водою яструб, а під водою пісок…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=9fNrJMkTWEE&list=RDEM_HvP4N_N3_X_x2KsdyoznQ&index=30
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048682
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2025
автор: bloodredthorn