У потайник ховавсь улітку.
Одного разу носа показав
І крапав ледве через лійку,
а може, то лиш дивний сон, не яв.
з'явивсь нарешті довгожданий,
Вистукував чечітку по дахах.
Старі налив по вінця дзбани,
шумів між листям в яворах.
Для нього, певне, люба осінь,
бо розгулявсь на славу сильний дощ.
Ніхто бешкетника не просить,
А він вмиває очерет і хвощ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048655
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2025
автор: Світлая (Світлана Пирогова)