Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,
Наче голка і нитка в парі.
Приспів:
Прошу долю не раз, судьбу,
Богу дякую знову нині,
Ти лиш поруч зі мною будь,
Бо тоді ми обоє сильні.
----------------
Так буває: далеко я,
І сумую, нема спокОю.
Але, мила, на все життя
Поєдналися ми з тобою.
------------
Часом хочеться світ пройти,
Бо життя у нас кольорове.
Лиш би поруч постійно ти –
Світло радості, щастя й любові.
26.09.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048614
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2025
автор: НАСИПАНИЙ ВІКТОР