На ріднесеньку стежину
Упаде туман,
Говорила ненька сину,
Щоб листи писав.
Оченятами вдивлялась,
Проводжала в путь
І думки свої листала:
Все і не збагнуть...
Щемно в пам'яті гойдались
Спогади живі,
А думки її літали
У чужі краї...
Продивлялась, уявляла,
Що чекає там?
Всим теплом оберігала,
Щоб пройшла біда.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048597
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик