Пресвятій Трійці
із Всеславною Богоматір’ю
в любові і терпеливості присвячується
Що, що? — блискуче
я часам несу?
О хоч епохи —
підбігають й відбігають...
а хоч це Боже — де в них стане?
А хоч і ясність —
їм на лобі тане...
з рук Бога промені — на кінчику тайник:
всіх сил, що в мені
зроджують і зрощують — Красу!!
так Бог зготовлює — усе,
я понесу...
Дух бачить
що кому пристане
Він — особистості всі творить
...подяки люблять
коли мене — луплять —
і проступає
!суть...
в частині Києва на геоглобусі
(на інших мертвість, єресі напали)
біси — усе ж, живі, — на мене
так напали...
а живе серце — бо за Бога —
все трималось
в автобусі
і за залізо ——
руки теж тримались
...думали кінчить: аби руки
не писали...
і в мені в серці Мати Бога —
Слава — стала —
Сліпуче Світло!!!
лице дружини
ледве розрізнялось
у Світлі...
не бачилось — лиш вгадувалось
те, — що проїзджали...
так що проїдуть всі,
які на Матір Божу не зважали!..
на цей раз це було
десь хвилин 10
Але — раніш: (!)
така Любов!!!
ніби на мене впала!
і на Своїм СОБОРІ
в Михайлівськім
(2005) —
в такому Світлі Мати Божа стала!..
не більш як 7 секунд
на це ...
бо мене просто розірвало б
це Світло —
в середині з Її Лицем!..
Кажуть:
...блискуче
це епохам і часам несу —
Бога Красу
28.09.2025,
Київ —
третій вибір Богоматері
і Новий Єрусалим!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048554
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2025
автор: Шевчук Ігор Степанович