доки я падаю
швидко
повільно падаю
світ проголошує
промову про втечу
зрадників
про нетутешність
ідей
вподобань
та принципів
про неможливість долати короткі відстані
приставним кроком
стрибати боком
й не бачити нічого попереду
усе відбувається ввечері в середу
два робочі
два вихідні
вийти б мені
з кола
місячною ходою
але я падаю
світ за мною
спостерігає зі свого гнізда
як по-іншому навчити орла
махати крилами
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048543
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2025
автор: Серафима Пант