Прийшла до мене раз раненько,
Ще був тоді досвітний час,
Сусідочка, така гарненька,
І каже: «Сяду біля Вас!
У Вас так гарно і просторо.
Мені не спиться щось якраз.
Ви не хвилюйтесь! Дуже скоро
Піду. Посиджу певний час.»
Не можна тут не хвилюватись
Від близкості її краси.
Не треба навіть намагатись,
Бо серце, як оті часи
Гримить і стукає. Ніколи
Краса дівоча не творила
Нічого путнього. Довколо
Журба від неї. Божі крила
Несуть тебе аж в пекло аду…
Та кожен тим полоном радий.
Зайшла сусідка серед ночі.
Хай ще заходить. Я так хочу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104854
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.11.2008
автор: Максименко Л.