Змарнілий філософ

Світанок  розсипає  щастя,
І  простір  відчуває  захист,
Сьогодні  я  не  рання  пташка,
Так  солодко  у  тиші  спати.

Пів  ночі,  мов  пекельна  зграя,
Кружляли  залізяки  поряд,
А  замість  бомбосховищ,  спальня,
Та  лагідна,  тепленька  ковдра.

Лежиш  у  цій  нірвані  ночі,
Змарнілий  від  війни  філософ,
Які  вже  незвичайні  зорі,
Тут"  русская  рулетка"  й  холод.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048499
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2025
автор: liza Bird