Люди кажуть - ми вмираєм
Аж до квітлої весни
Думають ми засинаєм
У яскравій мальві-сні.
Помиляєтесь, між вами
Ходимо, не взнали нас
Чорно-білими рядками
Час не йде, марніє час.
Заглядаємо вам в очі
Дивитесь байдужо ниць
І ніяких слів співучих
Не зійде з ваших зіниць.
Дивимось у ваші вікна
Страх, що рве вас до біди
Королі - стихійні духи
Ваші зоряні боги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048494
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2025
автор: Ормузд