О БОЖЕ, ЧОМУ ТИ КРИЛА НЕ ДАВ

О  БОЖЕ,  ЧОМУ  ТИ  КРИЛА  НЕ  ДАВ
 
О    Боже,  чому  ти  крила  не  дав?,-
Щоб  високо  в  небо  злітати.
Щоб  садочок  крильми  я  обняв
Красу  землі  мій  рай    оспівати.

Не  той  орел,що  до  зір  літає
Бачить  з  висоти,  цей  ясен  світ  .
А  той,  хто  в  серці  любов  плекає  :
Посадить  сад,  щоб  розквітав  цвіт.

Злітає  у  небо  птаство  різне
Жайвір  ,голуб    у  даль      журавлі.
Тримає  їх  в  леті  небо  вічне
Сонце  Бога  -  любов  на  землі.

Любов  моя  ,то  пречисте  небо
А  вище  неба  -  то  святий  Бог.
Життя  є  там  ,де  лебідка  ,лебідь
Злітають  на  пристань  неба  вдвох.

О  Боже,  чому  ти  крила  не  дав?...
Я  б  полетів  до  гір  високих.
А  там  крильми  чорну  хмару  прогнав
Стрічав  новий  день    наче  сокіл.

Боже  ,як  би  ти  мені  крила  дав
Полетів    б  я    на  Україну.
І  босоніж  пішов  до  буйних  трав,
Знайшов  у    дитинство  стежину.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048471
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2025
автор: Чайківчанка