(вірш до картини)
Сприймаю світ, сприймаю осінь,
Ясну блакить і чисту просинь,
Моя душа й сердечко просить,
Хоч хмара сіра зирить скоса.
Ти зупинись, кричу на весь світ,
Не лий дощем, лиш подивися,
Думки літають, не журися,
Нехай не меркне всіх квітів цвіт.
Вони ж радіють світлій днині
Ще трохи хочуть, як я єством,
Щоб ясне сонце гріло теплом,
Осінь притримай, деньки зимні!
Я до землі вклоняюсь чолом,
За її щедрість, чуття, милість,
Богу за втіху в небо сині,
Де спів пташиний, що під сяйвом.
Світила щастя і любові,
Посеред трав розплету коси,
Тут веселкові ясні роси,
В них віднайду значення в слові…
І мабуть знову напишу вірш.
26.09.2025 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048468
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2025
автор: Ніна Незламна