Думки віддати Сонцю і теплу.
А серденько молитвам - птицям раннім.
Вуста - Словам.
Мов тихе Дежавю,
Любов в них проросте, зійде світанням!
Радіти невгаваючим дощам,
шукаючи під небом тиху пристань.
Так щедро ще не вабили сади!
Сміливо не торкалось серце істин...
Душа, мов жовтень - сад метаморфоз.
Де навіть камінь - свідок тих об'явлень...
Коли між скель вигулькує росток.
І в силу входить мій безмежний травень!
24.09.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048415
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2025
автор: Іванюк Ірина