Лукавий б'ється у груди
І каже :"Що він любить Христа".
Молиться Богу на людях
І світу брешуть лживі уста.
Вночі мене обікрали
Винесли з хати різні речі.
Бо дай ви хліба не мали...
Взяли важкий тягар на плечі.
Ти , дай лукавому волю!...
То обідре тебе до нитки.
Словом поранить до болю
І зробить тобі всякі збитки.
У всіх не із медом життя,-
Щось у житті не вистачає.
Коли за межу йде дитя
Того Господь словом навчає..
А за все треба платити
Дорогу ціну - за хибний крок.
До кінця життя з тим жити
Зітхати, робити важкий вдох.
Вірю, Господь бачить усіх
Кривдника до сліз покарає.
Дорого заплатить за гріх
Хто в чужій хаті добро шукає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048363
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2025
автор: Чайківчанка