Як добре, що я маю донечку,
Мою квіточку, моє сонечко.
Вона сміється – і світ ясніє,
Вона обійме – й душа радіє.
Двадцять років – крок за кроком,
Ми йшли удвох під Божим оком.
У кожнім слові – любов жила,
У кожнім кроці – краса й дива.
Твої долоні – промінчик світла,
В них моя сила завжди квітла.
Ти – мій дарунок, моє тепло,
Що в серці квіткою цвіло.
І де б ти крила не розкрила,
Я завжди поруч, дарую сили.
Бо доня – це благословення,
Моя любов, моє натхнення.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048339
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2025
автор: Олександріса