САМОТНІСТЬ
(рондель)
Тиша дарує мені глибину,
Вмію читати самотності знак.
Думка прозора стискає, однак
Знаю: навряд чи її омину.
Ніби у храмі своєму зі сну,
Сяє беззвучність, неначе маяк.
Тиша дарує мені глибину,
Вмію читати самотності знак.
З темряви кличу примхливу весну,
Серед красивих осінніх відзнак,
Вічно шукаю свій шлях мов хижак,
Та обираю стезю мовчазну.
Тиша дарує мені глибину.
Автори: Мирослав Манюк
Артур Курдіновський
24.09.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048335
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2025
автор: Мирослав Манюк