Люблю так осінь, та ще хочу літа,
Де сонце пестить ніжно промінцями,
Як дивно доторкається до тіла,
Мов лірика чуттєвими рядками.
Тепло святе не можу відпустити,
Це мовби казка маминої мови,
Обожнюю із щедрістю творити,
Неначе так звільняюся від втоми.
Як гарно в світі жити та радіти
Легкому плину тим останнім квітам,
Уся краса - це мов маленькі діти,
Ось бачиш, як іще я хочу літа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048314
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик