Іду у храм я до божого сина
Перед іконою запалю я свічу.
Помолюсь ревно Богу, на колінах,-
Щоб витер із очей гіркі сльози плачу.
Дякую Боже, я за твою любов!
І за те ,що чую твій ласкавий голос .
Що небесний дзвін кличе до тебе знов
Із моєї голови не впаде волос.
Пливуть чорні хмароньки наді мною
Промокла я до нитки наскрізь під дощем. .
Боже розвій вітром тьму під горою,-
Всіх прочан,що йдуть на прощу покрий плащем.
Я,так вдячна тобі Небесний Отче!,
Що покликав до себе мене у свій храм.
Чую твою мудрість, слово пророче
І мова твоя лікує мене від ран.
2 вірш -----Упаду перед образом на коліна
Закрию штори на вікна на вечір
Упаду перед образом на коліна.
Відкриється небо у час хуртечі...
Почую з небес голос божого сина.
О, Небесний Отче , прошу, благаю!
Не дай згаснути як свіча від самоти.
У Бога Отця захист я шукаю,-
В цей час до твого серця будую мости.
Розпинають вітри під небесами
Рвуть мене наче із коріння тополю.
Б'ють довгим віттям наче батогами
Ламають крила і загнали в неволю...
Від страждань, болю, і щоденних тривог
Від сліз рано посивіли мої коси.
Захисти ти від ворогів мене Бог,-
Подихом зігрій мене в люті морози.
Господи помилуй мене ,і спаси!
Благослови мій дух вінцем благодаті.
Дай під небом зрости ,як сад з роси
Мир на землі і всякого добра в хаті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048308
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2025
автор: Чайківчанка