Почуття привітні
В серденьку моїм,
Мрії заповітні.
Я стелю всім їм
Стежку у майбутнє.
Бачу вже, що в нім
Те усе присутнє,
З чим би в чарівнім
Щасті жив. До нього
Стежечка веде
Та, що до лихого
Ввік не приведе.
Впевненим я ходом
Нею все іду.
Як не зараз, згодом
Я таки дійду.
Дійду я до щастя
Й з ним же буду жить,
Про усі нещастя,
Щоби не тужить
З ними вже повіки,
Позабувши вмить.
Щастя, наче ріки,
У мені щомить
Буде протікати
І надалі – вік,
А нещастя мати
Я уже повік
В світі цім не буду.
На усе життя
Я всіх їх забуду,
Щоби почуття
Світлі в серці мати.
Хай вони лиш всі
Будуть, щоб сприймати
Світ в усій красі.
Євген Ковальчук, 30. 09. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048299
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2025
автор: Євген Ковальчук