Ніч пройшла, дійшла до краю.
Вже її не стало,
А натомість з небокраю
Ясне сонце встало
Й світ навколо огорнуло,
Вкрило, оповило,
Як, мов крила, розгорнуло
Сонячне світило
Промені, і розбудило
Все і всіх довкола
Ніжно, лагідно та мило
Повагом, спроквола.
Завдяки йому ж бо днина
Світла та прекрасна.
Зна це кожная людина –
Щасна і нещасна.
Осінь в нас танцює в танці.
Сонце ж вдень ще гріє,
Хоч вже ввечері й уранці
Прохолодний віє
Вітерець, та ще побавить
Сонце теплотою
Перш, аніж воно позбавить
Якось нас з тобою.
Як глибока осінь прийде,
Сонце нас зігріти
Так не зможе, хай і вийде.
Ніде правди діти.
Осінь пройде із зимою,
І весна настане.
Сонце в час той нас з тобою
Знову гріти стане.
Попри днини ці осінні
Ми тоді купатись
Будемо в його промінні
Й ніжно зігріватись.
Євген Ковальчук, 30. 09. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048298
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2025
автор: Євген Ковальчук