Тривожні сцени, тривожні люди...
І, як не прикро, тривожні - всюди.
Живуть нервово, або в ударі -
Тривожно нерви навколо палять...
Нервові сплески, нервові мантри -
Постійним стали у їхніх мандрах,
Та пошук жалю, та пошук сили...
А потім - палять лиш на могилах,
Тривожні, рухаючись угору...
І знов тривожно шукають мору
Когось сильніше... когось із жалем...
І знову - цикли від їх сансари...
Тривожні сцени, тривожні люди...
І, як не прикро, тривожні - всюди.
Живуть нервово, або в ударі -
Тривожно нерви навколо палять...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048285
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2025
автор: Володимир Науменко