Пожовкло листя .Пахне листопадом
І памороззю вкрилась голова,
Може з тобою в нас не склалося до ладу
Але в душі моїй залишились слова:
Тебе кохаю милий щиро ,щиро,
З тобою я б хотіла бути вік.
З тобою почуваюся щасливо,
Тобі кажу : коханий чоловік.
Тобі кажу : коханий чоловік
Роки пливуть немов із гір потоки,
Хоч сивий та душа ще молода
Минули у розлуці наші роки
Але в душі моїй залишились слова:
Тебе кохаю милий щиро ,щиро,
З тобою я б хотіла бути вік.
З тобою почуваюся щасливо,
Тобі кажу : коханий чоловік
Тобі кажу : коханий чоловік
Блукає вітер пожовтілим садом ,
І плаче скрипка у старого скрипаля ,
Зустрілись ми і я відчув розраду ,
І ті слова знов чую із даля:
Тебе кохаю милий щиро ,щиро,
З тобою я б хотіла бути вік.
З тобою почуваюся щасливо,
Тобі кажу : коханий чоловік.
Тобі кажу : коханий чоловік
Скоро зима і сад , засне в зажурі,
Та все вжитті йде навкруги своя,
Прийде весна й сад знову, у ажурі
Я вірю теж що вчую ще слова:
Тебе кохаю милий щиро ,щиро,
З тобою я б хотіла бути вік.
З тобою почуваюся щасливо,
Тобі кажу : коханий чоловік
Тобі кажу : коханий чоловік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048275
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2025
автор: Іван Мотрюк