Розгулявся вітрисько, розбурхав воду,
Зашуміла вона, піднеслася вгору,
Так вирує, не бачить він навіть втому,
В круговерті дивує повітря знову.
Почуття, всі змішались у жінці ніжній,
З цим вона народилася, в чому винна?
Місяченько у повінь дав світла більше,
Від емоцій залежна, тому і дивна.
А буває затихне, ласкава річка,
Заколише вітрець соромливо зрідка,
Голублива ураз і така привітна,
Хоч живуть в ній стихії, води й повітря...
Музична композиція створена за допомогою SUNO AI
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048225
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2025
автор: liza Bird