Мухтар уранці чуйний, трохи злий...
Іди сюди. Подай у руку лапу.
Ходімо, прогуляємось! Не стій.
Я ж все-таки зумів із ліжка встати.
Під'їзди, квіти, люди у вікні...
Я знаю, що в очах у нас те ж саме.
Себе ти знов відмітив на стіні -
Отак з тобою вкотре погуляли.
Мухтар під вечір тихий, мов німий...
Іди сюди. Подай у руку лапу.
Ходімо вже додому! Ну не стій.
До ранку мало залишилось спати.
Мухтар уранці чуйний, трохи злий...
Готуйся! Треба стіну помічати!
(23.09.2025.18:50.№380)
Сумська обл.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048219
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2025
автор: Вадим Косарєв