[b][color="#030fab"]Розслабитись до куми
Я пішла під вечір.
Пили всеньке, що горить
І кон»як, до речі.
Як ви думаєте, чим
Закінчився вечір?
Дорога моя кума
Виштовхала в плечі.
Через сіни за поріг
Несла я натуру.
Люди, хто б то допоміг
Обминуть баюру?
Наче б то шукала твердь
Але… помилилась.
І повірте, я ледь-ледь
Ниньки не втопилась.
Бачу – зорі на воді
І вгорі – так само.
Хмари де-не-де бліді
Що за лихо, мамо !!
Думка влізла не дарма,
Стало навіть млосно.
Може це мене кума
Відправила в космос?
Ні!! Це справжній анекдот
Кумцю мало вбити.
Хоч би дала бутерброд
Там… перекусити[/color].
[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048209
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2025
автор: Любов Іванова