Йде холод,
Загрожує смертю Німфеї,
На водній гладіні обкручує лист.
Він колом
Вихриться, упивсь акварелі:
Мов літо із осінню вдвох обнялись...
Красива
В розлуці лілейна зажура
Шокує вразливого споглядача.
Як символ
Тепла -- острівці тьмяно-бурі,
Відлуння минулого, тиха печаль...
У втомі
Русального квіту граційність,
Схлип діви озерної серце затис.
Натомість
Подякуймо осені цій ми,
За повінь парчеву - рясний падолист.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048195
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2025
автор: Білоозерянська Чайка