Ще літечко у вирій не зібралось,
Бо не втомилось землю зігрівать,
На сонячних устах застигла радість,
Її вдихали води і трава.
Ту казку серпня літо допивало,
Дощем рясним купаючи згори,
Давно зозуля липню відкувала,
Хвилюючи і верби, й явори.
Берізки чепурили довгі коси,
Позичивши у вітру гребінець,
Ген розляглись отав хмільні покоси,
По них розсипав цвіт п’янкий чебрець.
Антонівкою у садах запахло,
Смакують нею ситі черв’яки,
Тренують крила перелітні птахи:
Граки і солов’ї, і ластівкИ.
20.04.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048168
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2025
автор: Ганна Верес