Я за пів кроку до тиші,
Майже згубився у наших безоднях,
Як волошки губляться в житі,
Так і я - в краплині літа на твоїх долонях...
Більше такого кохання не буде,
Що топить кригу замерзлих, закам'янілих снігів,
Що полум'я пробуджує майже забуте,
З дна дістає перлини темних морів...
Я за пів кроку до щастя... Радію...
Чекаю, кохаю, згораю, тобою живу...
Тільки про тебе мрію світлу плекаю,
Лише з тобою свій Рай віднайду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048167
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2025
автор: DarkLordV