давній яд

юрбище  дивних  звуків
новий  народить  вірш
наче  з  лялькових  трюків
світ-нескінченний  крінж  
танучих  сплячих  знаків
темних  сухих  річок
мій  заклинач  пентаклів
небу  ламкий  патичок
шерех  сухого  листя  
повен  неясних  дум
чи  то  відлуння  близьке
чи  зачекай–«Зійду!»-  
наче  з  плачу  сопілки
мертвого  солов’я
між  полину  рясного
спогадом  в  давній  яд


p/s
https://www.youtube.com/watch?v=NrgcRvBJYBE

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048157
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2025
автор: bloodredthorn