Коли "Життя -коротке!" ти заплачеш,
Відбудеться лиш те, що бути має:
Уже не здалека ти крапку бачиш,
Минуле вже велике, ще зростає.
Тоді пригадуй далечінь широку:
Просила так її забудувати;
Приймаючи таке щодня, щороку,
Не поспішати треба — обирати...
Ти думаєш: широкий простір зник,
Та ось чому коротке хитрувало:
Щоб спокійніше рушив мандрівник,
Воно спочатку довге удавало.
23.08.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048152
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2025
автор: Валентина Ржевская