СТІЛ́

Сидимо  за  столом  занепалим...
Він  такий,  як  і  ми  -  підгуляв...
Доля  в  нього,  здається,  пропала  -
Десь  така,  де  упав  і  не  встав.

Та  стоїть,  перевірений  часом,
Без  ніякої  цілі,  мети...
Знає  все  і  про  все  усіх  разом,
Навіть,  більше  -  де  я  і  де  ти.

А  ти  дивишся  -  він  занепалий?
Мо,  такий,  як  і  ми,  підгуляв?
Але  ж  доля  іще  не  пропала,
Бо  така,  де  упав,  потім  встав.

(01.08.2025.15:25.№376)
Сумська  обл.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048144
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2025
автор: Вадим Косарєв