Знов гасне день в осінньому вогні –
Це в’яне жовтень в чужодальнім краї.
ЇЇ красОти зором осягаю,
А спогадом живу в тривожнім сні.
Чи зорі споглядаю уночі
В цій темряві і тиші загадковій,
Із Гете й Гейне точаться розмови,
Бо оживають в книгах – при свічі.
Могутній край – сувора чужина
Чарує і пишається красою,
Своєю первозданністю міцною.
Та підсвідомо в пам’яті болить
Ота багряна калинова віть –
У мозку й серці – рідна сторона.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048138
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2025
автор: Світла(Світлана Імашева)