Вмостилась в потязі зручненько,
Хмарки втікають і дерева,
Міста та станції, о ненько,
І мрія спурхнула рожева!
Як зграя ла́стівок, витали,
Думки потоком невгомонним,
Мабу́ть, затемнення ознаки,
Сприяли роздумам духовним.
Чомусь згадалися поволі,
Події давні, мов у фільмі,
Невдачі, помилки й на фоні,
Щасливі миті невловимі.
Я знаю, поряд найцінніше,
Не треба га́нити на долю,
І щастя сиплеться все більше,
Тож не тримаю... парасолю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048132
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2025
автор: liza Bird