Розбити циферблат
Сюди
Із тиші виповзає тінь
За мить, що варта всіх годин.
Кому збирати друзки ті?
Сам не поранься й не порань
Невинні душі,
Не зречись,
Крізь дикі хащі зловживань,
Наосліп вкотре повзучи.
Півкроку й сяйво...
Для сліпця
Тебе очікує отут,
Де ні початку,
Ні кінця, -
Глухий за тінню онде кут.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048116
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2025
автор: Ліна Ланська