Лелеки не виносять холодів,
Гієна зелені пустелі сну не рада,
Де пташенята дивні винограду
Бажають полину тривиміру вогнів -
Такий юрби кругом хиткий союз,
Таких годин стоїть пісочний шерех,
Нам сіль небес, додаючи у жереб,
Блищить на сонці Сходу злий хунхуз.
Риплять дошки, як губи вістові,
Круки голодні купчаться за рогом,
Під брамою за батьківським порогом
Панич кручений в’ється в самоті…
Шухляди у хатах, гербарій в ступі ,тин,
Очей брунатих - осені ознака! -
Що вам потрібно знову на почин?
Плакучі верби? Радість переляку?
На дні у кожного у темряві річки,
Утоми сну в наближені судоми,
Блукають нероспізнаного гноми,
Харибди і сильфіди, і свічки.
Їх кров густа тече як темний віск,
І гострі кігті ,оповиті смутком,
Над горами непевного здобутку
Чатують на прихід небесних військ.
***
Радійте-но усі грозою скуті
Під регіт нездійснених вогкий мрій -
Час подає усім масну таріль,
Коли буває сам в раптовій скруті!
Аби не потерпати від життя,
Женіть медуз подалі від обійстя
Закономірному не вірте- вірте в листя,
Ранкову каву, хміль передчуття…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=zHamgwlQ1yo&list=RDQMK1NaOcCTfsg&index=32
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048097
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2025
автор: bloodredthorn