І щось заставляє дихати…

І  щось  заставляє  дихати,
Напевно,  твоє  ім'я.
І  подив  світанку,  і  тиха  ти,
Безсонна  вже  як  і  я.

Заблукані  в  сховках  Всесвіту,
Чи  стрінемось  ще  на  мить?
Життя  -  наша  втеча  з  несвіту
Туди,  де  журба  зорить.

Навічно  журбою  звінчані,
П'єм  спокій  лише  у  снах.
Снів  мантри  напам'ять  вивчені
І  множаться  у  словах.

Звучи  ж  в  мені  тембром  вічності.
Залишся  луною  лун.
Зустрінемось  в  потойбічності,
За  волею  древніх  рун...
20.09.2025

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048038
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2025
автор: Вадим Димофф