Був би як соловей ,
Тільки-но хто ж почує-
Той аромат пачулі,
Вже контролює Морфей!
Звуки від зайвих слів,
Мабуть вони ще гірші -
Привиди прагнуть більшого,
Ніж солов’їний спів.
Мій невидимки слід
Марно шукати в полі ,
Власна й чужа сваволя
Гірша ніж в недорід
Тихий танок щурів
У невідомій лінгві ,
Під березневим снігом
В спробі зігріти лід,
Щоби німий Орфей,
Пролісками увитий ,
Знову почав радіти
Світу живих людей …
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=1WY6DLskk44
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048024
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2025
автор: bloodredthorn