і все-таки я особливий
не знаю в чому і як
мене підкинули сюди сиди
із химерного царства гілляк.
у пустотні прерії криги
і людей що говорять без рими
про безсенсові шляхи життя
і як канібали-вампіри поїдають власні серця.
мені сказали: "ти мусиш їх зрозуміти,
щоб пояснити нам їхнє буття".
але мені нічого не пояснили
і змусили добувати знання
і до повернення двері закрили
змусивши жити серед сміття.
колись я знайду в собі силу
щоб їх змусити до каяття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048021
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2025
автор: Хімічна Химера