Небо згасне
І зорі теж,
Але я любов,
любов збережу
на межі кохання в океані бажань.
Ти запаморочив мене до межі
і слова сказати не смію.
На всіх вітрилах до тебе,
до тебе,
чайкою отак би й летіла.
Твої очі ніби ранок без гріха.
Плаття повільно з себе зняла.
І ніч у твоїх рухах ожила.
Твої кроки,
Як танець кохання.
Твої очі ніби ранок зізнання.
Блузку повільно зняла
І ніч у твоїх рухах ожила.
Ти сорочку повільно зняв
І всю ніч до перших півнів
мене,
мене
кохав.
Я халат повільно зняла
І ніч напроліт
бурно,
бурно
кінчала.
Ти пальто на мене надів
і страстно так страстно любив.
Ця ніч у
пальто
ого-го,
ти ого-го,
Як ніхто,
як ніхто.
Ти мій, мій
пихто.
У твоїх рухах ожила.
Твої рухи,
Як танець.
Молю
не зупинись лиш
прошу.
Твої очі ніби ранок без гріха.
Я пальто повільно зняла
І ніч у твоїх рухах ожила.
Твої очі..
У них потонути до дна.
Ти — мій,
моя зоря.
Серце б'ється,
Як у перший раз,
ще раз,
ще б раз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048000
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2025
автор: oreol