Їй - сон приснився, -
Суцільний жах!
За нею вився –
Сам – Падишах!
Вона: красива
І – молода,
Він: сива грива
І – борода.
Ще – звичка клята
У шахів тих:
Наложниць мати,
Жінок нових…
А їй – огидно
В «гарем» той йти,
Бо – звикла гідно
Себе вести.
Їй – не радіти
Його дарам,
Бо – не купити
ЇЇ: за крам.
Прикрасам, вбранням –
«Відбій» дала,
Бо: за коханням
В цей світ прийшла.
Годили слуги
І – дідуган, -
А в серці – другий:
ЇЇ – Богдан…
Не помічала
Всіх, крім ЙОГО,
То – відганяла:
Шаха того…
…Зраділа, ранком,
Що – сон то був,
Та, зі світанком, -
Геть промайнув.
Нас: сни – лякають,
Чи – веселять,
Але – минають,-
Чомусь – навчать…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047998
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2025
автор: Алла Демчишина