Три кілометри до лінії фронту,
Дим пеленОю, аж іскри в очах.
Каб прилітає вагою в півтони,
А від контузії гуркіт в вухах.
В центрі цунамі із вибухів й диму,
Бог допоможе, аби укриття.
Наша мета - залишатись живими,
Мить пролітає, мов ціле життя.
Ходиш на милицях, можеш стояти?
Три кілометри всього - до нуля?
Дрони камінням навчились збивати?
Падає з неба в окопи земля...
Як це стерпіти, і чим воювати?
Несправедливість у серці пече.
Як не підеш ти на нуль помирати,
Зразу впаяють тобі СеЗеЧе.
Ти повернувся із пекла? - ти зможеш,
Дрон пережити, ракету чи Каб.
Тільки корупцію не переможеш,
Ти до кінця тут залежний, мов раб.
Треба неправду на місці карати,
Всі, хто без совісті - матимуть страх.
А на війні цінувати солдатів,
Що на вогненних стоять рубежах.
Хай же молитви їх оберігають
Боже, пошли їм удачі в боях.
Наші бійці Україну тримають,
Мир, перемога у їхніх руках!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047982
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2025
автор: majra